|
Контакти:
вул. Визволення, 22
м. Надвірна,
Івано-Франківська обл.,
Україна, 78400
тел:. +38 03434 22684
e-mail: gorgany@base.nd.if.ua
Розміщення:
Реклама:
На сайте termolife.pro ондувилла цена. . http://mirfinansovvmelochah.wordpress.com/ кувейтская прачечная Игоря Мазепы. . Подробности проведение стратегической сессии здесь.
|
|
Легенда “Про що шепотіли смереки”
У сиву давнину, коли навколо буяли дивовижні дерева, квіти, трави,
їх пахощі розносив вітер, наповнюючи все навколо цілющим бальзамом,
коли в сонячному промінні купалися і перешіптувалися верхівки дерев,
а лісове птаство створило мелодійний хор і своїм співом зачаровувало
всіх лісових мешканців.
На сонячній розлогій долині жило два сусіди Горган і Бескид. І
були в них дочки-красуні, подружки-нерозлучні, навіть імена мали
одинакові - Бистрянка чорноока і Бистрянка синьоока. На день, на
годину їм важко було розлучитися. І як тільки з’являвся перший сонячний
промінчик літнього дня, біжить Бистрянка чорноока від обістя Бескидів
і несе в долоні щойно зірвані чорні лісові ягоди своїй подрузі синьоокій.
Не залишиться в боргу і Бистрянка синьоока. Глянь, і біжить від
обістя Горганів з великим кошиком грибів, несе їх своїй чорноокій
подружці.
Але наступила чорна хмара і посварилися двоє сусідів, двоє статечних
газди - Горган і Бескид. І заборонили зустрічатися двом подругам.
Важко зрозуміти юному серцю цю безглузду заборону. Як пташки у клітці
почувалися вони у своїх батьків. Одного дня не витримали розлуки
Бистрянки і побігли назустріч одна одній. Розсердився грізний Горган
і кинув наздогін дочці свій топірець. Здригнулася земля і виріс
на очах у дівчини велетенський гірський масив з каменистими насипами.
В цей самий час угледів невблаганний Бескид свою дочку, яка збиваючи
ноги намагалась знайти дорогу серед кам’янистих схилів до своєї
подруги і також кинув свій топірець. Виросли нові гори, вкриті буковими
лісами, які вінчались смерековими хащами і висотним криволіссям.
Але Бистрянки, не втрачаючи надії, шукали стежки одна до одної,
пробиралися хащами, бігли гірськими зворами та їх грізно розділяли
Горгани і Бескиди. Не могли пробачити непослух своїм дочкам батьки
і як прокляття кинули їм навздогін: “Будьте вічні як час…”, “Біжіть
і не вертайте назад…”. Зашумів буковий і смерековий ліс Бескид,
прогриміли кам’яними розсипами Горгани, а там де бігли їхні дочки
появились два гірських потічки, які продовжували свій крик, шукаючи
зустрічі одна з одною. Земля надавала їм сили і снаги, а в їхніх
водах відбивалась синь небес і темінь хащ. І вічні вони, як час,
біжать і не вертаються. Люди назвали їх Бистрицями, адже надто плинуть
їхні води, надто велике бажання зустрітися. А там де стояли їхні
батьки і по цей час височать гірські масиви - Горгани і Бескиди.
Цю бувальщину шепотіли старезні буки і смереки. А ще розповідали
вони, що десь далеко, на квітучій рівнині, все-таки зустрілися дві
подруги, обнялися і побігли в гості до свого далекого, могутнього
і доброго родича Дністра. А на місці їхньої зустрічі виросло прекрасне
місто, і живуть у ньому добрі та працьовиті люди із синіми і чорними
очима. Кожному галичанинові неважко впізнати Бистрицю Надвірнянську
і Бистрицю Солотвинську, що несуть у єдиній Бистриці свої води до
Дністра.
|
вступ ландшафти річки
та джерела
екоосвіта
флора
фауна
місто
Надвірна
легенди
туризм
Пнівський
замок
Легенда
“Про Веснарку
та Горган Веснарковий” |