Карпатський екологічний форум “Майбутнє Карпат - в наших руках
”
Карпати полисіли. Варварів та чиновників це не лякає: ще залишились
заповідні територїі
2003 рік у світі названо Роком Заповідних Територій.
На планеті відбудеться величезна кількість заходів, направлених
на збереження та збільшення парків, заповідників, заказників. В
Україні найбільш насичене заповідними територіями місце - Карпати
- переживає чергову катастрофу. Істеблішмент очевидно планує дозволити
вирубувати ліси навіть в заповідних територіях гір! Справді, продаж
за кордон деревини із цих недоторканних колись площ – вигідна для
чиновників справа.
Прецедент уже є. Назва його – заповідник Корналовичі. Створений
у 1959-му, він займав територію 314 га і славився унікальною породою
дуба, свідка часів Хмельницького. Одного дня спритний бізнесмен-чиновник
вирішив на дереві заробити. На відміну від патріотичних вчених-екологів
Львівщини, київські вчені (куплені або залякані) науково обгрунтували
варварство. Із заповідника було знято заповідний статус і вже більше
року в Корналовичах активно рубають 300-літні дуби.
Мовою цифр Вирубки карпатських лісів за останні 3 роки стали причиною
трагічних екологічно небезпечних паводків з людськими жертвами, мільярдними
збитками катастрофічно руйнівної сили зруйнування дамб, будинків, мостів, як
на Закарпатті так в Словаччині і в Угорщині. Незважаючи на екологічну
катастрофу 1998 року, Карпати продовжують вирубувати. Тільки на Закарпатті з
того часу по 2000 роки суцільно вирубано 72 тис. га лісу, або 11 % всієї вкритої
лісом площі. Найбільше вражає те, що на площі 23 тис. га ліси зникли взагалі.
Науковці б’ ють на сполох Світова наука довела, що Карпатські
ліси були впродовж тисяч років продуцентом кисню, чистого повітря, збільшення
вологості повітря для створення запасів прісної води, не лише для Закарпаття,
але і для всього Тисо-Дунайського басейну Угорщини і Східної та середньої Словаччини.
Наші науковці, такі як професор доктор біологічних наук Василь Комендар та доктор
біологічних наук Федір Гамор, директор Карпатського біосферного заповідника,
та ряд інших неодноразово також зверталися із науковими публікаціями, щодо проблем
суцільних рубок лісу та з проханням відповідного закону і про Мораторій на заборону
нищівних рубок на гірських схилах Закарпатського регіону. Однак з боку держави
до цього часу конкретно не зроблено нічого. Екологічна служба усіх держав Європи
попереджує нас про можливі великі дефіцити прісної води в майбутні роки та природні
катаклізми які будуть повторюватися, адже природа неодноразово карала всіх нас
за наші нескординовані дії. Цікаво, що тема 2003 року, за ООН, “Вода - джерело
безпечної їжї”. Оскільки переважна більшість питної води “походить” із гір,
то така тема дала можливість поставити акценти (просвітницька робота, поширення
інформації) про важливість захисту гірських систем і їх мешканців. Висвітлення
зв’язку між горами, питною водою і безпечною їжею є, крім того, сприяє тому,
що „голоси гір” будуть почуті і в наступному році, проголошеному Міжнародним
Роком Питної Води.
Трохи історії, або Що таке МРГ? 2002 рік був особливим для
гір світу - Генеральна Асамблея ООН оголосили його Міжнародним
роком Гір (МРГ) Гори покривають п’яту частину земної поверхні і є місцем
проживання 10-ої частини населення світу. А чи треба доводити, що гори всіх
континентів залишаються місцем зберігання спадщини багатьох етнічних культур?
Важливість світових гірських регіонів була міжнародно визнана ще на Світовому
Самміті у Ріо-де-Жанейро, 1992. Агенда 21 (Повістка денна на 21 століття) має
главу, спеціально присвячену проблематиці гір. Розділ 13 Агенди 21 містить 2
основні цільові програми : генерування ( накопичення) і поглиблення знань про
екологію і стійкий розвиток гірських екосистем та просування інтегрованого розвитку
вододілу і альтернативних варіантів для покращення добробуту у горах. Кульмінаційною
подією МРГ став Глобальний Гірський Самміт у Бішкеку (29 жовтня – 1 листопада
2002 року), у якому взяли участь більш ніж 600 делегатів із 60 країн світу.
Своєрідним підсумком цієї події є т.зв. Бішкекська Гірська платформа, створена
на основі багатьох декларацій основних глобальних „подій” (конференцій, і т.п.)
у горах. Ця платформа має бути своєрідною інструкцією для урядів, як покращити
добробут горян, захистити гірські екосистеми і оптимальніше використовувати
гірські ресурси.
Варто також згадати і Йоганнесбург (World Summit on Sustainable Development in Johannesburg, South Africa): уряди
країн, агенції ООН і НГО домовились співпрацювати для подолання найважливіших
факторів тиску на гірські екосистеми і населення гір. FAO разом із UNEPом (United Nations Environment Programme) і урядом
Швейцарії оголосили про створення Міжнародної Співпраці для Стійкого Розвитку
Гірських Регіонів (International Partnership for Sustainable Development in
Mountain Regions) – від імені 15 країн-учасників Фокусної групи МРГ (International
Year of Mountains Focus Group); в її основі – принципи „участі” (в смислі, повинні
мати голос усі, хто „замішаний” в проблемі) і „довгостроковості”. На разі,
підтвердили згоду на участь у „Співпраці” 28 країн і 15 інтерурядових організацій.
Карпатський екологічний Форум “Майбутнє Карпат в наших руках” став своєрідним
підсумком проведення Міжнародного Року Гір в Україні. Він відбувся в кінці грудня
2002 року у с. Кострино Закарпатської області з метою розробки пропозицій щодо
збереження Карпат, що є актуальним напередодні 5-ої Конференції Міністрів Довкілля
Європи, яка в травні цього року відбудеться в Києві.
Скандально відому у пестицидному протистоянні (Екологи проти Управління Екобезпеки
Львівської області) організацію WETI (журналістська екологічна громадська організація, м. Львів) підтримала
Швейцарська Агенція розвитку та співпраці при посольстві Швейцарії
в Україні. Було вирішено провести форум на території Ужанського
національного природного парку, що є частиною Міжнародного біосферного
резервату “Східні Карпати”. Понад 40 учасників, серед яких науковці,
представники природоохоронних і громадських екологічних організацій,
органів місцевого самоврядування, управлінь екології, журналісти
(“Дзеркало тижня”, “НТА”, “Інтер”, “За вільну Україну”) із чотирьох
областей України (Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської,
Чернівецької) після довгих дискусій та обговорень проблем Карпатського
регіону реалій знайшли спільні погляди на їх розв‘язання. Об’єднавшись
у спільній меті - стабілізувати ситуацію в Карпатському регіоні
–учасники створили нову організацію – Карпатський Екологічний Форум.
, інформація про який скоро з’явиться на сайті “Заповідні території
Українських Карпат” (www.carpathians.org.ua). Переконати владу,
що розвивати туризм значно прибутковіше і перспективніше, аніж вирубувати
ліс – ось надмета створеної організації. Адже хто відвідуватиме
лисі Карпати ?
ХРОНІКА ФОРУМУ
Уже по дорозі автобус з організаторами, учасниками та журналістами відвідав
Надсянський РЛП, що знаходиться на території єдиного в світі тристороннього
де тут же виявив значні обсяги суцільних і аж ніяк не схожих на санітарні рубки.
Як напише потім у своєму листі до WETI один із учасників форуму Андрій Ковальчук,
професор Ужгородського університету та керівник екологічної ГО “Рутенія”, "це
є єзуїтським винаходом лісового лобі - члена Комітету Верховної Ради з питань
екології п. Самоплавського, який завжди стояв на смерть проти ідеї підпорядкування
лісопатологічних служб Мінекоресурсам”. Хоча ще 10.10 2002 року Сянківська сільська
рада відмітила, що (цитуємо) “від часу утворення регіонального ландшафтного
парку “Надсянський”, який являється складовою частиною єдиного в світі Міжнародного
біосферного заповідника “Східні Карпати”, на його території спостерігаються
значні порушення природоохоронного законодавства України підприємствами різної
форми власності, зокрема, підприємствами ДЛГО “Львівліс”, ВАТ “Агросервіс”,
Львівською залізницею тощо”. Сянківська сільська рада вирішила доручити депутатам
Турківської районної ради від Сянківскього виборчого округу В.Бабінчуку та М.Кушніру
на черговій сесії районної ради порушити питання по припинення незаконних масових
вирубок підприємствами ДЛГО “Львівліс” карпатської смереки, ялини, бука та території
біосферного заповідника “Східні Карпати”, термінового вивезення з території
сільської ради отрутохімікатів, припинення перевантаження на станції Сянки
високоотруйних речовин типу “Бензол”, про що інформувати територіальну громаду
та виконком сільської ради.
Серед порушених тем на Екофорумі: проблема знищення Говерли, зникнення різноманітних
видів флори та фауни, безкарні дії чиновників. Зокрема, про зменшення популяції
бурого ведмедя розповів заступник голови українського комітету відзначення Міжнародного
року Гір, керівник івано-франківської громадської організації “Наш дім” Юрій
Васідлов. Яскравими були доповіді про загальний стан довкілля Карпат керівника
молодіжного центру екологічної ГО WETI Анни Гопко та заст. директора Інституту
екології Карпат (Львів) Оксани Марискевич. А риторичні запитання і спроби відповідей
на них представників ГО "Екосфера" та "Рутенія"(Ужгород)
вже на початку Форуму задали бадьорий тон роботі.
Цікаві зауваження щодо діяльності TACIS висловила Марина Коняк із чернівецької
ГО "Буквиці". Фактично, у багатьох випадках програми цієї організації
є просто розбазарюванням коштів, оскільки не направлені на конкретні дії. Щодо
того, як відмиваються кошти TACIS на подібних програмах, екоцентр "Тиса"
міг би бути непоганим консультантом, вважає Андрій Ковальчук.
Особливу увагу було приділено проблемі пестицидів, яка загрожує кожному
жителеві регіону. У рамках Екофоруму відбулися громадські слухання “Карпати
без пестицидів” з метою привернути увагу громадськості, науковців та найголовніше
- представників влади до проблеми наявності на території Українських Карпат
щонайменше 100 тонн непридатних до використання пестицидів, які завдають шкоди
здоров’ю місцевих жителів, довкіллю та є перешкодою для розвитку “зеленого”
туризму. Першим кроком на шляху звільнення Карпат від пестицидів стане збір
інформації, починаючи з управлінь екоресурсів у чотирьох областях і закінчуючи
поїздками в села, зустрічами із представниками місцевої влади, населенням.
В регіональних виданнях буде працювати “гаряча” лінія для тих, хто зіткнеться
з проблемою пестицидів чи виявить новий склад. Зібравши повну інформацію з чотирьох
регіонів, учасники Форуму зможуть окреслити картину розміщення отрутохімікатів
у Карпатах, після чого вирішать, куди їх краще звести.
З ефективністю такого заходу погодилось двадцять три учасника, троє не визначились,
мотивуючи тим, що про ефективність можна буде говорити тільки з часом. Корисним
для учасників форуму став і тренінг “Менеджмент проектів для громадських організацій”,
який провела тренер Марія Шевчук.
Завжди лишається надія... Екологічні проблеми Карпат, зумовлені
інертністю населення. Неосвіченість чиновників. Інформаційна блокада екологічних
проблем. Це все – причини головного болю учасників Карпатського Екологічного
Форуму “Майбутнє Карпат в наших руках”.
Це все – ракурс, з якого на Форумі намагались виробити стратегію розвитку Карпат
на найближчі 5 років. Пріоритетом було обрано розвиток зеленого туризму. «Розвиваючи
туризм, ми залучаємо інвестиції надовго. Щоправда, цього не можуть зрозуміти
представники влади, які дають дозвіл на вирубку лісів. Який турист поїде дивитись
на “лисі” Карпати?!», - поставила питання керівник Ужгородського НДО «Екосфера»
Оксана Станкевич.
Що ж далі? Уже зараз представники різних областей збирають
статті про порушення права кожного на чисте довкілля, на безпечне
життя, про масові правопорушення, вирубки в Карпатах. Зібране повноцінне
досьє із чотирьох областей стане тим аргументом, що зможе реально
боротися із тими, хто нищить Карпати. Найважчим завжди є початок,
але цей етап в досягненні мети учасники Форуму уже подолали.
|
